- окупант
- -панта, ч. Пр.Той, хто здійснює окупацію; загарбнук.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
окупант
Смотреть что такое "окупант" в других словарях:
окупант — а, ч. Той, хто бере (брав) участь в окупації; загарбник … Український тлумачний словник
окупант — [окупа/нт] нта, м. (на) нтов і/ н т і, мн. нтие, н т іў … Орфоепічний словник української мови
окупант — (той, хто бере участь / брав участь в окупації), загарбник, наїзник, займанець, поневолювач … Словник синонімів української мови
окупант — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
диверсія — ї, ж. 1) Акт зруйнування або пошкодження об єктів військового, державного значення агентами ворожих країн або народними месниками у тилу окупантів. 2) Воєнна операція, здійснювана для відвернення уваги противника від місця, де готується головний… … Український тлумачний словник
займанець — нця, ч., діал. 1) Той, хто першим зайняв вільну (незайману) землю. 2) Загарбник, окупант … Український тлумачний словник
макі — I мак і невідм., ч. Одна з назв французьких партизанів, що боролися проти німецьких окупантів під час Другої світової війни. II м акі невідм., ч. Ссавець із підряду лемурів, що живе перев. на Мадагаскарі … Український тлумачний словник
молодогвардійці — ів, мн. (одн. молодогварді/єць, і/йця, ч.). Члени підпільної організації комсомольців м. Краснодона Молода гвардія , яка боролася проти німецько фашистських окупантів під час Великої Вітчизняної війни … Український тлумачний словник
окупантський — а, е. Прикм. до окупант … Український тлумачний словник
